Українсько-Американське проспективне когортне дослідження стану тиреоїдної системи після аварії на Чорнобильській АЕС

Епідеміологічні дані, що стосуються впливу радіоактивного йоду та ризику розвитку раку щитоподібної залози (ЩЗ) у дітей, дуже обмежені. Вплив радіоактивних опадів на здоров’я населення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) в Україні 26 квітня 1986 року став серйозною проблемою для системи охорони здоров’я, а також соціальної та економічної складової. Мета роботи – характеристика осіб у проспективному когортному дослідженні залежно від дози опромінення ЩЗ, віку на момент аварії на ЧАЕС, статі та соціального статусу, аналіз міграції та результати планового, додаткового та поглибленого обстеження. Матеріал і методи. У 1998 році започатковане виконання спільної Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт дослідження раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (надалі – УАП), який передбачав обстеження мешканців України: а) які на момент аварії на ЧАЕС постійно проживали або тимчасово перебували в найбільш радіаційно забруднених районах Житомирської, Київської та Чернігівської областей, б) яким на момент аварії було до 18 років, в) яким у перші тижні після аварії на ЧАЕС було проведено радіометрію щитоподібної залози (ЩЗ) та г) яких було відібрано згідно з методом випадкової вибірки. Процедура обстеження учасників УАП складалася з реєстрації, ультразвукового обстеження ЩЗ, аналізу крові (визначення рівнів тиреотропного гормону, вільного тироксину, тиреоглобуліну, іонізованого кальцію, антитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну) і визначення рівня йоду в сечі, консультації лікаря-ендокринолога, а також опитування з метою реконструкції доз опромінення ЩЗ. У разі необхідності призначали додаткове поглиблене обстеження в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР) (зокрема, тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію ЩЗ) і відповідне лікування. Результати. За період з квітня 1998 року до грудня 2000 року включно пройшли перший цикл обстеження 13 243 потенційних учасників УАП, серед яких 46,4% осіб мали дозу опромінення ЩЗ менше ніж 0,3 Гр, 26,3% осіб – від 0,3 до 1,0 Гр і 27,3% осіб – більше ніж 1,0 Гр (інформація була відсутня для 20 осіб); 50,8% обстежених були жінки, 49,2% – чоловіки; 34,2% осіб на момент аварії на ЧАЕС мали вік до 4 років, 29,7% – від 5 до 9 років, 29,9% – від 10 до 14 років, 6,2% – від 15 до 18 років включно. Надалі другий цикл обстеження (2001-2003 роки) пройшли 12 419 учасників УАП, третій (2003-2005 роки) – 11 745, четвертий (2005-2008 роки) – 10 187 і п’ятий (2012-2015 роки) – 10 146. 26,7% учасників УАП змінили місце проживання. Поширеність захворювань ЩЗ серед учасників УАП залежно від циклу скринінгу становила: злоякісні новоутворення – 4,38-16,77 випадку на 1000 людино-років, фолікулярні аденоми – 0,51-3,65, дифузний нетоксичний зоб – 200,44-225,80, дифузний токсичний зоб – 0,60-1,87, нетоксичний вузловий зоб – 19,71-173,86, автоімунний тиреоїдит – 4,61-14,14, післяопераційний гіпотиреоз – 5,36-16,16 і набутий гіпотиреоз – 0,81-1,28. Останніми роками проводяться заходи з підтримання когорти УАП, у рамках яких було охоплено 12 274 учасників когорти (92,7% від загальної кількості), 11 532 з них (87,0%) надали згоду на подальшу участь у Проєкті. Висновки. За 17 років виконання УАП вдалося утримати 76,5% учасників. Поширеність злоякісних новоутворень (як довічного діагнозу), дифузного токсичного зоба, нетоксичного вузлового зоба, автоімунного тиреоїдиту і післяопераційного гіпотиреозу поступово зростала. Поширеність фолікулярної аденоми та дифузного нетоксичного зоба мала тенденцію до зниження. Поширеність набутого гіпотиреоза залишалась без змін. Поширеність майже всіх захворювань ЩЗ значно перевищувала офіційні дані для України та  північних регіонів України (зокрема, Житомирської, Київської та Чернігівської областей). Перспективи. Відновлення активних обстежень після скасування воєнного стану та нормалізації ситуації в Україні.