Значення передопераційної цитологічної діагностики у виконанні завдань Українсько- Американського проєкту дослідження раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні, спричинених аварією на Чорнобильській АЕС

Найбільша в історії людства техногенна катастрофа 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС),яка призвела до масштабного викиду значної кількості радіонуклідів йоду в атмосферу та опромінення великої по-пуляції, надала унікальну можливість вивчення впливу іонізувального випромінювання на здоров'я людей. Основнимдовгостроковим наслідком аварії на ЧАЕС стало різке збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози (ЩЗ) умешканців радіоактивно забруднених територій України, що зумовило низку вітчизняних і міжнародних досліджень. Длявивчення наслідків опромінення за співробітництва ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. КомісаренкаНАМН України» та Національного інституту раку США (National Cancer Institute, USA) було започатковано «Українсько-Американський Науковий проєкт вивчення раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аваріїна Чорнобильській АЕС». Метою нашої роботи стала оцінка внеску передопераційної цитологічної діагностики в ефек-тивність моніторингу, діагностики та лікування пухлин ЩЗ, а саме папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) у пацієнтів ізкогорти Українсько-Американського проєкту. Матеріал і методи. Усі сонографічно підозрілі ураження ЩЗ направлялина проведення тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) із подальшим цитологічним дослідженням. Пункта-ти фіксували метанолом та забарвлювали за Романовським-Гімза. Цитологічні висновки формували згідно з системою цитологічних звітів – Bethesda. Результати. За період 1998-2023 рр., у рамках Українсько-Американського когортногодослідження, у 197 прооперованих членів когорти, яким виконали передопераційну ТАПБ, післяопераційне гістопато-логічне дослідження встановило ПТК. У 81,7% із них цитологічно було також виявлено ПТК або підозру на неї, у 14,72%цитологічно виявлена фолікулярна неоплазія (ФН). Залежно від того, чи вважалася цитологічна інтерпретація ФН «по-зитивною» чи «негативною», чутливість цитологічного визначення ПТК ЩЗ становила 96,4% та 81,7% відповідно. Не буловиявлено різниці за цитоморфологічними характеристиками ПТК між пацієнтами з когорти та пацієнтами з вільних відрадіаційного забруднення територій. Аналіз частоти мікроядер у тиреоцитах пунктатів ПТК пацієнтів виявив відсутністьзалежності між опроміненням радіоактивним йодом та появою мікроядер в епітеліальних клітинах ПТК. Показана сут-тєва статистично вірогідна різниця в частоті появи мікроядер між ПТК та доброякісними вузлами з А-клітин (р<0‚01).Отримані результати свідчать‚ що мікроядра можуть бути використані як маркер малігнізації епітелію в складних дляцитологічної діагностики випадках відсутності псевдовключень цитоплазми в ядро. Висновки. Чутливість цитологічно-го визначення ПТК в Українсько-Американському когортному дослідженні раку ЩЗ за період 1998-2023 рр. становила96,4% та 81,7% відповідно, залежно від того, чи вважалася цитологічна інтерпретація ФН «позитивною» чи «негатив-ною». Аналіз цитологічних препаратів утворень пацієнтів із когорти та пацієнтів із «чистих» або вільних від радіаційногозабруднення територій не виявив між ними різниці за цитоморфологічними характеристиками, включаючи наявністьмікроядер у ПТК ЩЗ. Мікроядра не можна розглядати як маркер «радіаційних карцином», але можна використовуватияк цитологічний маркер малігнізації А-клітин, оскільки існує статистично вірогідне збільшення їхньої кількості в ПТК