Аналіз віддалених наслідків опромінення радіойодом після аварії на Чорнобильській АЕС: захворюваність на доброякісну тиреоїдну патологію в Українсько- Американській когорті

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) призвела до масштабного радіоактивного забруд-нення, при цьому основним дозоутворювальним чинником для населення, особливо дітей і підлітків, були радіоактивніізотопи йоду (переважно 131I), мішенню яких є щитоподібна залоза (ЩЗ). Оцінка віддалених наслідків такого опроміненнязалишається актуальною науковою проблемою. Мета дослідження. Оцінити показники захворюваності на доброякіс-ну тиреоїдну патологію серед учасників Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт вивчення раку та іншихзахворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (УАП) у віддалені строки післяаварії та провести їх порівняльний аналіз з офіційними епідеміологічними даними для відповідних регіонів і України за-галом. Матеріал і методи. У 1998-2000 роках у межах класичного проспективного когортного дослідження, що реалізу-ється у співпраці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР) та Національ-ного інституту раку США (National Cancer Institute, USA), було сформовано когорту осіб, які: а) на момент аварії постійнопроживали або тимчасово перебували в найбільш радіаційно забруднених районах Житомирської, Київської та Черні-гівської областей; б) були віком до 18 років на час аварії; в) пройшли радіометрію ЩЗ у перші тижні після аварії; г) буливідібрані за методом випадкової вибірки. Програма обстеження включала реєстрацію, ультразвукове дослідження ЩЗ,лабораторні аналізи (тиреотропний гормон, вільний тироксин, тиреоглобулін, іонізований кальцій, антитіла до тирео-пероксидази та тиреоглобуліну), визначення йоду в сечі, консультацію ендокринолога та анкетування для реконструкціїдоз опромінення ЩЗ. За показаннями проводили поглиблені обстеження, зокрема тонкоголкову аспіраційну пункційнубіопсію ЩЗ, і призначали відповідне лікування. Для аналізу використовували клінічні діагнози, встановлені за підсум-ковими ендокринологічними висновками. Проведено 5 активних циклів скринінгу: 1-й (1998-2000 роки), 2-й (2001-2003 роки), 3-й (2003-2005 роки), 4-й (2005-2008 роки) і 5-й (2012-2015 роки). Показники захворюваності на 2-5 ци-клах розраховували з урахуванням середньої тривалості між обстеженнями та виражали у вигляді кількості випадківна 1000 людино-років. Статистичний аналіз виконували з використанням відповідних програмних пакетів. Усі учасники(або батьки неповнолітніх) надали письмову інформовану згоду. Результати. За даними обстеження встановлено сут-тєво вищі показники захворюваності серед учасників УАП на фолікулярну аденому, дифузний нетоксичний і токсичнийзоб, вузловий нетоксичний зоб, автоімунний тиреоїдит, післяопераційний та набутий гіпотиреоз порівняно з офіційнимиданими Міністерства охорони здоров’я України для відповідних регіонів і країни загалом. Підвищені показники значноюмірою зумовлені особливостями реалізації УАП, притаманними масовим скринінговим програмам: активним медичнимнаглядом незалежно від наявності скарг, високою кваліфікацією персоналу, кращим матеріально-технічним забезпечен-ням і ширшим спектром діагностичних процедур. Додатково на відмінності могли впливати різні діагностичні критерії,йододефіцит у північних регіонах України та радіаційний фактор, дослідження якого є основною метою УАП. Висновки.Показники захворюваності на основні види доброякісної тиреоїдної патології серед учасників УАП через 12-29 роківпісля аварії на ЧАЕС суттєво перевищують відповідні офіційні дані Міністерства охорони здоров’я України для північнихрегіонів та України за цей же період.