Про форму кривої та вибір координат при розкладанні спектрів люмінесценції на окремі складові

За допомогою моделi конфiгурацiйних координат проаналiзовано можливiсть використання для апроксимацiї спектрiв люмiнесценцiї виокремлених смуг нормального розподiлу в координатах енергiй фотонiв. Практичне застосування цього пiдходу для монокристалiв ZnS з домiшкою iонiв Mn2+ дозволило отримати спектри фотолюмiнесценцiї окремих смуг для рiзних значень величини пластичної деформацiї. З урахуванням залежностi площi пiд кривою окремої смуги вiд кiлькостi центрiв свiтiння це вдалося певним чином простежити за змiною вiдносних кiлькiсних характеристик випромiнюючих марганцевих центрiв з рiзним локальним оточенням у процесi пластичної деформацiї. Отриманi результати корелюють з результатами дослiджень електронного парамагнiтного резонансу, доповнюють iнформацiю про методи розкладання експериментальних спектрiв люмiнесценцiї на окремi складовi та не суперечать загальноприйнятим уявленням про механiзми фотолюмiнесценцiї монокристалiчних матерiалiв типу A2B6.